нерівний — 1 прикметник неоднаковий; кривий; переривчастий; нестійкий нерівний 2 прикметник який має виступи, загини … Орфографічний словник української мови
нерівний — I а, е. Неоднаковий з ким , чим небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. || У якому беруть участь неоднакові у певному відношенні сторони, сили і т. ін. II а, е. 1) Який має підвищення, виступ, западину, загин (про поверхню чого небудь). 2)… … Український тлумачний словник
нерівний — [неир’і/ўнией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
нерівність — 1 іменник жіночого роду відсутність рівних прав нерівність 2 іменник жіночого роду алгебраїчний вираз нерівність 3 іменник жіночого роду виступ, западина; від: нерівний 2 … Орфографічний словник української мови
нерівно — I Присл. до нерівний I. II Присл. до нерівний II … Український тлумачний словник
нерівномірний — (неоднаково розподілений у всіх своїх частинах, первнях / упродовж усієї дії, усього часу), нерівний; неритмічний, аритмічний (нерівномірний упродовж усієї дії, усього часу) Пор. нереґулярний … Словник синонімів української мови
нерівність — I ності, ж. 1) Становище, коли не всі мають однакові, рівні права. 2) мат. Алгебраїчний вираз із двох величин, з яких одна більша або менша від іншої. II ності, ж. 1) Властивість і якість за знач. нерівний II. 2) Підвищення, виступ, западина на… … Український тлумачний словник
нерівноправний — прикметник … Орфографічний словник української мови
рівний — I (про поверхню який не має нерівностей, западин і підвищень), гладкий, гладенький, плаский, пле[и]скатий, пле[и]скуватий, пле[и]сковатий, пласкуватий II ▶ див. однаковий, плавний 1), плаский I, прямий I, 1), спокійний I, 2) … Словник синонімів української мови
кострубатий — а, е. 1) Який має нерівну поверхню; шорсткий. || Нерівний, покручений. 2) перен. Невправний, незграбний, недоладний (про стиль, мову й т. ін.). 3) Кошлатий, розкуйовджений, наїжений (про волосся, брови тощо) … Український тлумачний словник